назначатися

НАЗНАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.

1. Бути призначеним, відводитися для чого-небудь; призначатися.

Треба перше всього усі гроші докупи зібрати та тоді їх і заслати в громаду “Учитель”, куди вони і спершу назначалися (Панас Мирний);

Показав [Юрша] йому похвальну грамоту від великого князя .. та наказ берегти південні кордони Київського князівства, воєводою якого назначався Михайло Юрша (Юліан Опільський).

2. Заздалегідь намічатися.

Там же, в кафе, назначаються різні rendez vous [побачення], так що людина не потребує бігати по різних кутках міста, аби побачитись на скілька хвилин з яким знайомим (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. назначатися — назнача́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. назначатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Бути призначеним, відводитися для чого-небудь; призначатися. 2》 Заздалегідь намічатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назначатися — ПРИЗНАЧА́ТИСЯ для чого (виконувати певне призначення, функцію), СЛУЖИ́ТИ для чого, чим, СЛУГУВА́ТИ для чого, чим, ПРА́ВИТИ за що, чим, НАЗНАЧА́ТИСЯ заст.; ВІДВО́ДИТИСЯ також кому (перев. для користування).  Словник синонімів української мови
4. назначатися — НАЗНАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Бути призначеним, відводитися для чого-небудь; призначатися. Треба перше всього усі гроші докупи зібрати та тоді їх і заслати в громаду "Учитель", куди вони і спершу назначалися (Мирний, V, 1955, 425).  Словник української мови в 11 томах