найм
НАЙМ, у, ч.
Дія за знач. найма́ти, найня́ти і найма́тися, найня́тися.
Найм батраків;
// Робота або служба, на яку можна найнятися.
Цієї весни валка підбиралася переважно з молоді, свіжої, міцноногої, настроєної іти хоч до моря в пошуках кращого найму (О. Гончар).
(1) За ві́льним на́ймом – на цивільну службу в військових установах.
– Вас, звичайно, демобілізують, але ж ви можете залишитися в редакції по вільному найму [за вільним наймом] (В. Кучер);
З розвитком капіталістичних відносин у першій половиш XIX ст. в місті з'явилися перші невеликі підприємства мануфактурного типу слюсарні, ковальські, шевські, кравецькі та переробки сільськогосподарської продукції. Кількість робітників на них була невелика, працювали вони за вільним наймом (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)