накопичуватися
НАКОПИ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАКОПИ́ЧИТИСЯ, читься, док.
1. Поступово збиратися, накоплятися в якій-небудь кількості.
Оскільки Шацькі озера практично безстічні, то усі забруднювачі, що надходять в них, накопичуються у воді, донних відкладах (з наук. літ.);
Силосорізки щозмінно очищають від бруду, який накопичується (з наук.-попул. літ.);
// перен. Збільшуватися, зростати.
Неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Ірина Вільде);
Втома не лише ровісник більшості розладів тіла та душі, але й їх причина. Не давайте втомі накопичуватися! (з наук.-попул. літ.);
В один момент йому стало ясно, що в глибині його свідомості вже накопичилися потайні сумніви в правдивості свого становища, в потрібності й своєї газети (Д. Бузько).
2. Нагромаджуватися, навалюватися в якій-небудь кількості або купою.
3. тільки недок. Пас. до накопи́чувати.
Мед та віск дуже цінувалися і часто фігурують як предмети данини та зовнішньої торгівлі Київської Русі. Вони накопичувалися княжою владою у величезній кількості (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)