намикати
НАМИ́КАТИ, нами́каю, нами́каєш і нами́чу, нами́чеш, док., чого.
1. Начесати вовни для прядіння.
А кулик намиє, А чаєчка намиче, А сорока напряде, А кочубей витче (дитяча лічилка).
2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось.
Як я, бувало, явору наламаю, Вiдтак барвiнку дикого намичу (з народної пісні);
Питайте її, чому вам пір'я не намикала (Ю. Федькович);
– Ти б пішла в кукурудзу, Сандо, та й намикала бур'яну пацятам, – сказала [мати] (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)