намикати
НАМИ́КАТИ, нами́каю, нами́каєш і нами́чу, нами́чеш, док., перех.
1. Начесати вовни для прядіння.
2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось.
— Ти б пішла в кукурудзу, Сандо, та й намикала бур’яну пацятам, — сказала [мати] (Коб., III, 1956, 472);
Дівчата з огородньої бригади намикали й пов’язали в пучки молодої цибулі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 44).
Словник української мови (СУМ-11)