напоготів
НАПОГОТІ́В, присл.
1. У положенні готовності до стрільби.
Підійшов, взяв рушницю напоготів, ступнув кроків три – зірвався перепел. Олекса Іванович вистрілив (Остап Вишня).
2. Те саме, що напо́хваті 1.
Та завжди в пам'яті своїй Часів колишніх анекдоти Від Ромула до наших днів Держав [Онєгін] для всіх напоготів (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна).
Словник української мови (СУМ-20)