Словник української мови у 20 томах

напостійно

НАПОСТІ́ЙНО, присл., розм.

На весь час, постійно.

В Кухтиній хаті напостійно оселився смуток, що пройняв навіть малих дітей (А. Іщук);

Для Проводів немає одного визначеного напостійно дня, – цей день кожного року призначає священик (О. Воропай).

Словник української мови (СУМ-20)