напосідання
НАПОСІДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. напосіда́ти.
Охоплений розпачем від її напосідання, він намірявся вже послати під три чорти, .. але знову рятівнича дуика спала йому, і він спокійно відповів (В. Підмогильний);
Відкрили вогонь з гармат по танках, відстрілюючись з гвинтівок від напосідання автоматників (А. Трипільський).
Словник української мови (СУМ-20)