напрямний

НАПРЯМНИ́Й, а́, е́, спец.

Який надає розміщенню або рухові чого-небудь певного напряму.

Спереду снігохід має дві напрямні лижі, які прокладають для лопатей колію (з наук.-попул. літ.);

Накриваючи лезо безпечної бритви пірамідальним ковпаком, точно опускайте його на напрямну рамку, не торкаючись при цьому жала леза (з навч. літ.);

Напрямні канавки.

Значення в інших словниках

1. напрямний — напрямни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напрямний — -а, -е, спец. Який надає розміщенню або рухові чого-небудь певного напряму. Напрямні канавки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напрямний — НАПРЯМНИ́Й, а́, е́, спец. 1. Який надає розміщенню або рухові чого-небудь певного напряму. Забивання шпунтових рядів провадять за допомогою напрямних рам. Напрямна рама складається з маячних паль і укріплених на них напрямних брусів (Довідник сіль.  Словник української мови в 11 томах