напряму

НАПРЯМУ́, присл., розм.

Без посередництва кого-, чого-небудь; прямо, безпосередньо.

Співробітничати напряму, обминаючи міністерство.

Значення в інших словниках

1. напряму — присл., перен. 1》 Без посередників, без проміжних ланок, інстанцій. 2》 Безпосередньо, прямо.  Великий тлумачний словник сучасної мови