народ
НАРО́Д, у, ч.
1. Населення держави, жителі країни.
Я одержав нагороду. Що скажу свойму народу? Тільки те, що я із ним буду жить життям одним (П. Тичина);
Уклін народові, землі, містам, і селам, Де гостем я не раз бував, як друг і брат! (М. Рильський);
Безсмертний слався! Слався, мій народе, Мій гордий, чесний, добрий, молодий! (М. Вінграновський).
2. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я).
Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: “Мене створив єгипетський народ” (Леся Українка);
Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі .. Тож повні келихи налий На честь усій державі! (М. Рильський);
У Європі є два народи, які вирізняються серед інших своєю винятковою працелюбністю. Це – німці й українці (із журн.).
3. Трудящі маси – більшість населення країни.
Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу (Т. Шевченко);
Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (З. Тулуб).
4. тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості.
Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде (Т. Шевченко);
В кімнаті, де я працював, було страшенно тісно (жило багато народу) (М. Хвильовий);
По всьому березі стоїть народ (В. Винниченко);
Чим займатися, з чого жили найперші кіпріоти? Можна припустити, що це був народ рибалок та мореплавців (з наук.-попул. літ.);
// Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне у поведінці, зовнішності і т. ін.
Коло плугів працює веселий народ (Ю. Яновський);
// ірон. Назва якої-небудь живності.
У мене роботи було зовсім мало. Пара стареньких ситеньких коней, дві корови, кабан .. Звірята народ був симпатичний, від старості, терпеливий, спокійний (В. Винниченко).
Вели́ке пересе́лення наро́дів див. пересе́лення;
Во́рог наро́ду див. во́рог;
Отці́ наро́ду див. оте́ць;
Пересе́лення наро́дів див. пересе́лення;
Слуга́ наро́ду див. слуга́;
Ході́ння в наро́д див. ході́ння.
○ (1) У наро́ді, у знач. присл. – серед населення.
Тим часом в народі пішла чутка про волю (І. Нечуй-Левицький);
В народі ця місцевість відома під назвою Вись (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)