насмілюватися

НАСМІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСМІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

Набиратися сміливості, наважуватися зробити що-небудь.

Добриловський все стояв і неначе не насмілювався сісти поруч з благочинним та ще в кріслі (І. Нечуй-Левицький);

Анатолій .. насмілюється попрохати у Ріни хвилин десять з її дорогоцінного часу на коротеньку розмову (В. Винниченко);

Мовчанки комісара ніхто не насмілювався порушувати (Ю. Яновський);

Навіть Бекір насмілився і сів на стілець (М. Коцюбинський);

Вдова Устина не насмілилася вийти на вулицю, де гуляла її дочка (С. Чорнобривець);

Дівчина насмілилася підняти голову (Д. Білий).

Значення в інших словниках

1. насмілюватися — насмі́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насмілюватися — див. НАВАЖУВАТИСЯ; дк. НАСМІЛИТИСЯ, насміти, посміти, не побоятися.  Словник синонімів Караванського
3. насмілюватися — див. наважуватися  Словник синонімів Вусика
4. насмілюватися — -ююся, -юєшся, недок., насмілитися, -люся, -лишся, док. Набиратися сміливості, зважуватися зробити що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. насмілюватися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм.  Словник синонімів української мови
6. насмілюватися — НАСМІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСМІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Набиратися сміливості, зважуватися зробити що-небудь. Добриловський все стояв і неначе не насмілювався сісти поруч з благочинним та ще в кріслі (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах