настановляти

НАСТАНОВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., НАСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. настано́влять; док., кого, що.

1. розм. Те саме, що наставля́ти¹ 1, 3–5.

– І настановлять же, господи, оцих тарілок з самого краєчку! (І. Нечуй-Левицький);

– Вона така рада, така рада мені: настановила мені й пиріжків, і балабушок, пляшку горілки притаскала... (Л. Яновська);

[Омелько:] Тепера в складчину та покропимо вечорниці. Семене, ти будеш за міхоношу: настановляй бриля (кида у бриль Семенові срібні гроші) (М. Кропивницький);

– Цар гетьмана вождем над кiнницею настановляє, а чотири тисячi кiнницi вiд нього бере (Б. Лепкий);

Всі курені загукали разом: – Хмельницького! Хмельницького! – Хай буде старшим! – На гетьмана настановляємо! (П. Панч);

– Замість себе я настановляю князя Ігоря як найстаршого і найбільш смисленого (В. Малик);

– Комісію по розподілу кормів уклали. Мене її головою настановили (Ю. Мушкетик).

2. заст. Установлювати, впроваджувати.

– Закон? – знову викрикує [хтось] зсередини: – то ви [пани] самі настановили такий закон!.. (Панас Мирний);

– Що ми маємо для мужиків вигоду робити? Настановім собі таке право, що буде вигідне для нас (Л. Мартович).

(1) Настановля́ти / настанови́ти самова́р – те саме, що Наставля́ти / наста́вити самова́р (див. наставля́ти¹).

– Ви, тітко, настановите завтра за мене самовар, як я відпрошуся до Марини? – запитала вона (Панас Мирний);

Софія Леонівна звеліла настановлять самовар, сама налагодила усе на столі для чаю (І. Нечуй-Левицький).

НАСТАНОВЛЯ́ТИ², я́ю, я́єш, недок. НАСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. настано́влять; док., кого.

Те саме, що наставля́ти².

Лавореву матір вкрали половці з нашої землі, і од полов'янина породила вона Лавора. Але над ним мати рідні пісні співала, як у колисці колихала, а як підріс – на християнську віру настановляла (Б. Грінченко);

– Коли ти тут, великий хаджі, я, раб твій, простий мулла, негідний настановляти парафіян і правити службу... (Олесь Досвітній);

[Храпко:] Слухайтеся Петра; він старший від вас, на лихе вас не настанове (Панас Мирний);

Найбільше журився він за Марусею; і як же він жалів її, як беріг та ховав од погляду людського, аби хоч якомога довше додержати біля себе та настановити до життя (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. настановляти — настановля́ти 1 дієслово недоконаного виду ставити якусь кількість; наближати; призначати настановля́ти 2 дієслово недоконаного виду повчати  Орфографічний словник української мови
2. настановляти — див. НАСТАВЛЯТИ  Словник синонімів Караванського
3. настановляти — див. радити  Словник синонімів Вусика
4. настановляти — I -яю, -яєш, недок., настановити, -новлю, -новиш; мн. настановлять; док., перех. 1》 розм. Те саме, що наставляти I 1), 3-5). 2》 заст.Установлювати, запроваджувати. II -яю, -яєш, недок., настановити, -новлю, -новиш; мн. настановлять; док., перех. Те саме, що наставляти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. настановляти — ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно).  Словник синонімів української мови
6. настановляти — НАСТАНОВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., НАСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. настано́влять; док., перех. 1. розм. Те саме, що наставля́ти¹1, 3 — 5. — І настановлять же, господи, оцих тарілок з самого краєчку! (Н.  Словник української мови в 11 томах
7. настановляти — Настановляти, -вля́ю, -єш сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. Г. Барв. 196. 4) = наставляти...  Словник української мови Грінченка