натурщик
НАТУ́РЩИК, а, ч.
Людина, яка позує перед художником, скульптором.
Другий полковник виглядав так, ніби скульптор, що його ліпив, дивився на свого натурщика крізь лупу (Ю. Яновський);
Тропінін кладе на полотно ще два сміливі, широкі мазки і відходить до широкого вікна. – Відпочинь, Іване, і запали свою люльку, – каже він до натурщика (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)