натурщик

НАТУ́РЩИК, а, ч. Людина, яка позує перед художником, скульптором.

Другий полковник виглядав так, ніби скульптор, що його ліпив, дивився на свого натурщика крізь лупу (Ю. Янов., І, 1958, 201);

Натурщиками, були селяни, пастухи з угорського степу (Мист., 1, 1959, 44).

Значення в інших словниках

1. натурщик — нату́рщик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. натурщик — -а, ч. Людина, яка позує перед художником, скульптором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натурщик — НАТУ́РЩИК, а, ч. Людина, яка позує перед художником, скульптором. Другий полковник виглядав так, ніби скульптор, що його ліпив, дивився на свого натурщика крізь лупу (Ю.  Словник української мови у 20 томах