натурщиця
НАТУ́РЩИЦЯ, і, ж.
Жін. до нату́рщик.
Тася стала працювати в Кандиби натурщицею (Л. Дмитерко);
Вона [Вікторія Меран] починала як натурщиця. Позувала Мане для його знаменитої “Олімпії” (М. Слабошпицький).
Словник української мови (СУМ-20)