натякнути
НАТЯКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до натяка́ти, натя́кувати.
[Семен:] Щось таке натякнула [Одарка] про Микиту, ніби боїться його... (М. Кропивницький);
Катерина натякнула Устині про її колишній гонор (С. Чорнобривець);
Бачура слухав, прицілюючись, як би йому натякнути про своє (М. Чабанівський);
Хлопець і слівцем не натякнув про свою пригоду (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)