натішитися

НАТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., ким, чим, з кого – чого і рідко над ким – чим і без дод., розм.

Потішитися багато, досхочу.

Почнуться й докажчику муки: Тоді на дозвіллі натішуся я З тортур і дратівлі змії-гультяя! (М. Старицький);

[Кожух:] Говори, шляхтичу. Інакше сотник Горобець натішиться над тобою так, що сам диявол гопака ударить (О. Корнійчук);

// перев. із запереч. част. не. Радуючись, вдовольнитися повністю.

Я не могла доволі натішитися сонцем, воно так жарко гріло (Уляна Кравченко);

Швидко одужував Данько .. Мати натішитись не могла: на очах оживає син! (О. Гончар);

// Зазнати насолоди досхочу.

Улас намилувався Лукиною, натішився й покинув її, як зірвану кітку (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. натішитися — наті́шитися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. натішитися — -шуся, -шишся, док., ким, чим, з кого – чого і рідко над ким – чим, без додатка, розм. Потішитися багато, досхочу. || перев. з запереч. не. Радуючись, вдовольнитися повністю. || Зазнати насолоди досхочу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натішитися — НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому...  Словник синонімів української мови
4. натішитися — НАТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., ким, чим, з кого — чого і рідко над ким — чим, без додатка, розм. Потішитися багато, досхочу. Почнуться й докажчику муки: Тоді на дозвіллі натішуся я З тортур і дратівлі змії-гультяя! (Стар., Поет. тв.  Словник української мови в 11 томах
5. натішитися — Натішитися, -шуся, -шишся гл. Натѣшиться, насладиться. Та нехай же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). От приходять до церкви та й не натішаться. Рудч. Ск. II. 197.  Словник української мови Грінченка