нахабник
НАХА́БНИК, а, ч., розм.
Те саме, що наха́ба¹.
Пані Олімпія, хоч в душі клене нахабників, все-таки .. відчиняє “салон” (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)НАХА́БНИК, а, ч., розм.
Те саме, що наха́ба¹.
Пані Олімпія, хоч в душі клене нахабників, все-таки .. відчиняє “салон” (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)