нахваляння

НАХВАЛЯ́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. нахваля́тися.

– Я ж вас, тату, поборю .. – Денис нічого не сказав на таке нахваляння, а тільки мовчки став готуватися до поєдинку (Григорій Тютюнник);

Оля гадала, що він уже й забув про своє нахваляння розповісти її батькам, як вона тонула (Л. Юхвід).

Значення в інших словниках

1. нахваляння — нахваля́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нахваляння — -я, с., розм. Дія за знач. нахвалятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахваляння — ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́ (ГРОЗЬБА́), ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́ розм., НАХВАЛЯ́ННЯ розм., НАХВА́ЛКА розм., ПО́ХВАЛКА заст., СВА́РКА діал.  Словник синонімів української мови
4. нахваляння — НАХВАЛЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. нахваля́тися. — Я ж вас, тату, поборю.. — Денис нічого не сказав на таке нахваляння, а тільки мовчки став готуватися до поєдинку (Тют.  Словник української мови в 11 томах