наяда

НАЯ́ДА, и, ж.

У грецькій міфології – водяна німфа, богиня текучих вод.

На картини вони [діти] дивилися.., німфи, наяди, озброєні воїни, ангели їм подобались (Є. Гуцало);

На злуці рік святилище богині. Такі сади, що важко проминать. Гойдаються на вербах Берегині, протослов'янські родички наяд (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. наяда — ная́да іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. наяда — -и, ж. У давньогрецькій міфології – водяна німфа, богиня текучих вод. || Джерело поетичного натхнення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наяда — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа).  Словник синонімів української мови
4. наяда — НАЯ́ДА, и, ж. У грецькій міфології — водяна німфа, богиня текучих вод. Край узбережжя затоки стоїть довголиста олива, А біля неї чудова тіниста печера, священний Захисток німф чарівних, що наядами їх називають (Гомер, Одіссея, перекл.  Словник української мови в 11 томах