наємницький

НАЄ́МНИЦЬКИЙ, а, е, заст.

Прикм. до нає́мник.

Наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Значення в інших словниках

1. наємницький — нає́мницький прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. наємницький — НАЄ́МНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до нає́мник.  Словник української мови в 11 томах