наїб
НАЇ́Б, а, ч.
Заступник, помічник начальника або духовної особи в деяких країнах Близького і Середнього Сходу.
Усю підвладну йому територію Шаміль поділив на області.., на чолі яких поставив своїх близьких помічників – наїбів, які походили з середовища заможної верхівки (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)