невикоренимий
НЕВИКОРЕНИ́МИЙ, а, е.
Те саме, що невикорі́нний.
Потреба в творчій діяльності – не тільки одна з найблагородніших, але й одна з найперших, найглибших і невикоренимих потреб (з наук.-попул. літ.);
У нашому солдаті живе невикоренимий дух самопожертви і полум'яних дерзань (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)