неволенька
НЕВО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до нево́ля.
Молодицям вся неволенька, – У колисці дитина кричить, На припічку та горщик біжить (з народної пісні);
Ой у неділю рано-пораненьку Супрун із ордою стявся, А в понеділок, в обідню годину, Сам в неволеньку попався (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)