невсипучий

НЕВСИПУ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що невсипу́щий.

Стоїмо на вахті ми в дорозі, Невсипучі хлопці моряки (Л. Забашта);

Настя, невсипуча хазяйка, щира мати, тілько [тільки] й знає, що клопочеться (Панас Мирний);

Складна, невсипуча робота кликала керівників області за Десну (М. Шеремет);

[Олена:] Знов невсипуче щоденне бідування заятриться в душі незгоєною болячкою .. Тяжко жити у світі з щирим коханням? (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. невсипучий — невсипу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невсипучий — -а, -е. Те саме, що невсипущий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невсипучий — НЕВТО́МНИЙ (який не знає, не відчуває втоми), НЕВТОМЛЕ́ННИЙ підсил., НЕВТОМИ́МИЙ рідко; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ рідко) (який не знає втоми й виявляє наполегливість у роботі).  Словник синонімів української мови
4. невсипучий — НЕВСИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що невсипу́щий. Стоїмо на вахті ми в дорозі, Невсипучі хлопці моряки (Забашта, Квіт.., 1960, 147); Настя, невсипуча хазяйка, щира мати, тілько й знає, що клопочеться (Мирний, IV, 1955, 69); Складна...  Словник української мови в 11 томах