негодящий
НЕГОДЯ́ЩИЙ, а, е.
Непридатний для використання, вжитку (про предмети, речі і т. ін.).
– Коли б же хоч долото яке нікчемне, хоч паля яка негодяща! Не було нічого (Марко Вовчок);
Розбираємо полагоджені двигуни, міняємо негодящі деталі (з газ.);
// Худий (про живі істоти).
– Молодець ти в мене, Митько! Отаке теля виховав. Ой, хороше телятко! А було ж нікчемне та негодяще (О. Донченко);
// Неспроможний фізично що-небудь робити; немічний.
Дорога мене втомлює, негодящий я тепер (М. Коцюбинський);
– Я, бачте, негодящий, коли правду вам сказати. Праву руку мені скалічено ще на першій [війні] (С. Добровольський);
// у знач. ім. негодя́ще, щого, с. Те, що непридатне для використання.
Тут перебрали годяще й негодяще, кидали знову на грузовики (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)