недовговічний
НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ, а, е.
Нездатний існувати, жити протягом тривалого часу.
Стан мого здоров'я такий, що я уважаю себе недовговічним (М. Коцюбинський);
– Чоловік недовговічний. Довговічні лише залізо і камінь... – думає Пригара (І. Чендей);
// Який не може служити для чого-небудь протягом тривалого часу.
– Дерево х гнилим нутром не дерево, а порохня, ні на що вже не годна й недовговічна (Василь Шевчук);
Вишитих текстів дійшло до нас дуже мало. Матеріал, на якому вишивали текст, – тканина (навіть шкіра) – недовговічний; у зв'язку з цим пам'ятки з вишитим текстом – унікальні (з наук. літ.);
// Який діє протягом короткого часу.
З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)