недоторканий
НЕДОТО́РКАНИЙ, а, е.
1. Якого ніхто не торкався, не чіпав і т. ін.; неторканий, неторкнутий, незайманий (у 1 знач.).
Був же ти чистим, як шовк, мій недоторканий листе! Як ти змінився, пожовк, впавши на поле кремнисте (В. Швець);
// До якого ніхто не приступав, за який ніхто не брався (про роботу).
[Кіра: ] Вся схема недоторканою залишилася! (В. Собко);
// перен. Непорочний, чистий, цнотливий, незайманий (у 3 знач.).
Який він є важкий та дужий, який він .. недоторканий та цнотливий, і як та незайманість зводить її з ума (О. Ільченко).
2. Який не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у поведінці, критичних зауважень, заперечень і т. ін.; образливий.
– Яка ж ти недоторкана (І. Нечуй-Левицький);
Надто за останній час через цю дитину вона стала така дражлива, недоторкана і дуже змарніла (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)