Словник української мови у 20 томах

незвано

НЕЗВА́НО.

Присл. до незва́ний.

– Не хочу, щоб чужинець незвано, безцеремонно, не питаючи, заходив до моєї хати, зазирав, куди йому заманеться, робив, що захоче... (В. Козаченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. незвано — незва́но прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. незвано — Присл. до незваний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незвано — НЕЗВА́НО. Присл. до незва́ний. — Не хочу, щоб чужинець незвано, безцеремонно, не питаючи, заходив до моєї хати, зазирав, куди йому заманеться, робив, що захоче … (Коз., Гарячі руки, 1960, 174).  Словник української мови в 11 томах