непогамовано
НЕПОГАМО́ВАНО, рідко.
Присл. до непогамо́ваний.
– Я піду геть, я хочу назад додому! – вирвалося вже дико й непогамовано з його грудей (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)НЕПОГАМО́ВАНО, рідко.
Присл. до непогамо́ваний.
– Я піду геть, я хочу назад додому! – вирвалося вже дико й непогамовано з його грудей (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)