непогасимий
НЕПОГАСИ́МИЙ, а, е.
Те саме, що непога́сний.
Вона десь причаїлася, зібгалась десь у клубочок, як накручена пружина, й чекала, не подаючи знаку. Чекала до останку, зберігаючи якусь непогасиму іскру... (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)