Словник української мови в 11 томах

непогасимий

НЕПОГАСИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непога́сний.

Шляхами правди із тобою разом іде народів здружена сім’я, і сяє їй ясним дороговказом непогасиме Леніна ім’я (Гонч., Вибр., 1959, 103).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. непогасимий — непогаси́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непогасимий — див. вічний  Словник синонімів Вусика
  3. непогасимий — -а, -е. Те саме, що непогасний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непогасимий — НЕПОГАСИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непога́сний. Вона десь причаїлася, зібгалась десь у клубочок, як накручена пружина, й чекала, не подаючи знаку. Чекала до останку, зберігаючи якусь непогасиму іскру... (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах
  5. непогасимий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет.  Словник синонімів української мови