неподілений

НЕПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Якого не поділили на частини.

Бачив [куркуль] усю свою землю, непорізану, неподілену (М. Стельмах).

2. перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення.

Ось так стрівся Анрі-Жак із дужим почуттям і поніс його з собою неподіленим, розуміючи, як йому повинні всі заздрити (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. неподілений — неподі́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неподілений — -а, -е. 1》 Якого не поділили на частини. 2》 перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неподілений — НЕПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Якого не поділили на частини. Бачив [куркуль] усю свою землю, непорізану, неподілену (Стельмах, II, 1962, 183). 2. перен. Який не зустрів співчуття, підтримки, схвалення.  Словник української мови в 11 томах