неприємно

НЕПРИЄ́МНО.

Присл. до неприє́мний.

Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Григорій Тютюнник);

Розмова ця неприємно вразила Каринського (Ю. Шовкопляс);

// у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін.

В хаті темно, хоч вікна чималі, і якось неприємно (І. Нечуй-Левицький);

Мені зробилось неприємно, що я змушую чекати його двадцять хвилин (Ю. Яновський);

Неприємно ходити босому по стерні (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. неприємно — неприє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неприємно — Присл. до неприємний. || у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає невдоволення, незручність і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неприємно — хохл. (непріятно) прикро прикро, нелюбо, уразливо  Словник чужослів Павло Штепа
4. неприємно — Неприє́мно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. неприємно — НЕПРИЄ́МНО. Присл. до неприє́мний. Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Тют., Вир, 1964,355); Розмова ця неприємно вразила Каринського (Шовк., Інженери, 1948, 46); // у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
6. неприємно — Неприємно нар. Непріятно.  Словник української мови Грінченка