неприємно

НЕПРИЄ́МНО. Присл. до неприє́мний.

Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Тют., Вир, 1964,355);

Розмова ця неприємно вразила Каринського (Шовк., Інженери, 1948, 46);

// у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін.

В хаті темно, хоч вікна чималі, і якось неприємно (Н.-Лев., II, 1956, 392);

Мені зробилось неприємно, що я змушую чекати його двадцять хвилин (Ю. Янов., II, 1958, 92);

Неприємно ходити босому по стерні (Довж., Зач. Десна, 1957, 473).

Значення в інших словниках

1. неприємно — неприє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неприємно — Присл. до неприємний. || у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає невдоволення, незручність і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неприємно — хохл. (непріятно) прикро прикро, нелюбо, уразливо  Словник чужослів Павло Штепа
4. неприємно — НЕПРИЄ́МНО. Присл. до неприє́мний. Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Григорій Тютюнник); Розмова ця неприємно вразила Каринського (Ю. Шовкопляс); // у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. неприємно — Неприє́мно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. неприємно — Неприємно нар. Непріятно.  Словник української мови Грінченка