непрощенний
НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е.
1. Якому не простили гріхів.
А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Т. Шевченко).
2. Якого не можна простити, вибачити.
Однаково непрощенні і для літератора і для педагога невибагливість, казенність у роботі, недостатнє чуття відповідальності (з газ.).
3. Який ніколи не зникає через небажання вибачити, простити комусь що-небудь.
Все влилося в цей крик: .. і розчарування, і страшна непрощенна жіноча образа (В. Собко);
Вони [думи] отруювали душу, сповняли її тривогою і неспокоєм за сім'ю, вони живили її непрощенною помстою (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)