непрощенний

непроще́нний

-а, -е.

1》 Якому не простили гріхів.

2》 Якого не можна простити, вибачити.

3》 Який ніколи не зникає через небажання простити, вибачити комусь що-небудь.

Значення в інших словниках

1. непрощенний — непроще́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непрощенний — НЕПРОЩЕННИЙ – НЕ ПРОЩЕНИЙ Непрощенний. Якому не можна простити; якому не простили гріхів тощо. Як на його думку, то це була непрощенна кривда, що Грицько забрав собі ту десятину землі (Б.Грінченко); – Тяжко спокутував він своє непрощенне злочинство (М.  Літературне слововживання
3. непрощенний — НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не простили гріхів. А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Т. Шевченко). 2. Якого не можна простити, вибачити.  Словник української мови у 20 томах
4. непрощенний — Непроще́нний, -на, -не (що не можна простити)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. непрощенний — НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не простили гріхів. А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Шевч., І, 1951, 538). 2. Якого не можна простити, вибачити.  Словник української мови в 11 томах