нерозум
НЕРО́ЗУМ, у, ч.
Брак, відсутність розуму; нерозумність, дурість.
Загине та неволя, котру тепер прості люди причиняють самим собі: чи то з нерозуму, чи з самолюбства (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)НЕРО́ЗУМ, у, ч.
Брак, відсутність розуму; нерозумність, дурість.
Загине та неволя, котру тепер прості люди причиняють самим собі: чи то з нерозуму, чи з самолюбства (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)