нерухоміти
НЕРУХО́МІТИ, іє, недок.
Ставати, робитися нерухомим.
Тіло нерухоміє, пульсу майже немає, серце скорочується надзвичайно рідко (з наук.-попул. літ.);
У хвилину збудження її тріпотливі вії знімаються раптом угору, блискучі очі нерухоміють (Я. Галан).
Словник української мови (СУМ-20)