Словник української мови у 20 томах

нерухоміти

НЕРУХО́МІТИ, іє, недок.

Ставати, робитися нерухомим.

Тіло нерухоміє, пульсу майже немає, серце скорочується надзвичайно рідко (з наук.-попул. літ.);

У хвилину збудження її тріпотливі вії знімаються раптом угору, блискучі очі нерухоміють (Я. Галан).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нерухоміти — нерухо́міти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нерухоміти — -іє, недок. Ставати, робитися нерухомим (див. нерухомий I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерухоміти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...  Словник синонімів української мови
  4. нерухоміти — НЕРУХО́МІТИ, іє, недок. Ставати, робитися нерухомим ( див. нерухо́мий¹). Тіло нерухоміє, пульсу майже немає, серце скорочується надзвичайно рідко (Наука.., 8, 1966, 45); У хвилину збудження її тріпотливі вії знімаються раптом угору, блискучі очі нерухоміють (Галан, І, 1960, 456).  Словник української мови в 11 томах