нерухоміти
НЕРУХО́МІТИ, іє, недок. Ставати, робитися нерухомим ( див. нерухо́мий¹).
Тіло нерухоміє, пульсу майже немає, серце скорочується надзвичайно рідко (Наука.., 8, 1966, 45);
У хвилину збудження її тріпотливі вії знімаються раптом угору, блискучі очі нерухоміють (Галан, І, 1960, 456).
Словник української мови (СУМ-11)