нерушений
НЕРУ́ШЕНИЙ, а, е.
Те саме, що нето́рканий.
Копачі заходилися далі рити землю. Знявши кілька шарів, наткнулися на твердий, віками нерушений ґрунт (Г. Коцюба);
[Борис:] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)