нестійкий
НЕСТІЙКИ́Й, а́, е́.
1. Позбавлений стійкості: який падає, хитається, гойдається, коливається під ким-, чим-небудь (про предмет); нетривкий.
Нестійкі опори;
Нестійкий настил;
Лізти по нестійкому стовпу було небезпечно.
2. Який часто або швидко змінюється; мінливий, несталий, непостійний.
Народність формується, як правило, за досить слабких і головне нестійких економічних зв'язків між окремими землями (з навч. літ.);
Нестійки врожаї;
// Який швидко втрачає свої властивості, якості.
З нестійких форм антибіотиків хіміки створюють більш стійкі, які досить довго тримаються в організмі (з наук.-попул. літ.).
3. Який легко піддається чужому впливові; нетвердий у своїх поглядах, звичках і т. ін.; нетвердий, хисткий, хиткий, хибкий.
Провідники “Білого братства” найбільший вплив мали на нестійкі юнацькі душі (з газ.);
// у знач. ім. нестійкі́, ки́х, мн. Ті, що легко піддаються чужому впливові.
– Треба ізолювати наших бійців від нестійких, боягузів .. Зрозумійте – днями виступаємо на велику справу (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)