нестійкий — Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

нестійкий — нестійки́й прикметник Орфографічний словник української мови
нестійкий — [неис'т'ійкий] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
нестійкий — -а, -е. 1》 Який не відзначається стійкістю, тривкістю; неміцний. Нестійкі ступені ладу муз. — звуки ладу, які тяжіють до стійких ступенів ладу; в ладах мажоро-мінорної системи нестійкими є II, IV, VI, VII ступені, тобто ті... Великий тлумачний словник сучасної мови
нестійкий — Несталий, мінливий Словник чужослів Павло Штепа
нестійкий — НЕСТІЙКИ́Й, а́, е́. 1. Позбавлений стійкості: який падає, хитається, гойдається, коливається під ким-, чим-небудь (про предмет); нетривкий. Нестійкі опори; Нестійкий настил; Лізти по нестійкому стовпу було небезпечно. Словник української мови у 20 томах
нестійкий — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. Словник синонімів української мови
нестійкий — НЕСТІЙКИ́Й, а́, е́. 1. Який не відзначається стійкістю, тривкістю; неміцний. Народність формується, як правило, за досить слабких і головне нестійких економічних зв’язків між окремими землями (Нариси з діалектології.. Словник української мови в 11 томах