нестійкий

нестійки́й

-а, -е.

1》 Який не відзначається стійкістю, тривкістю; неміцний.

Нестійкі ступені ладу муз. — звуки ладу, які тяжіють до стійких ступенів ладу; в ладах мажоро-мінорної системи нестійкими є II, IV, VI, VII ступені, тобто ті, що не входять до складу тонічного тризвуку.

|| Який швидко втрачає свої властивості, якості; нездатний подіяти на кого-, що-небудь.

2》 Який часто змінюється, легко піддається зовнішнім впливам; непостійний, несталий.

3》 Який легко піддається чужому впливові; нетвердий у своїх поглядах, звичках і т. ін.

|| у знач. ім. нестійкі, -ких, мн. Ті, що легко піддаються чужому впливові.

Значення в інших словниках

1. нестійкий — (який не має міцної основи) нетривкий, (про мінливість поглядів) мінливий.  Словник синонімів Полюги
2. нестійкий — нестійки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. нестійкий — [неис'т'ійкий] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
4. нестійкий — Несталий, мінливий  Словник чужослів Павло Штепа
5. нестійкий — НЕСТІЙКИ́Й, а́, е́. 1. Позбавлений стійкості: який падає, хитається, гойдається, коливається під ким-, чим-небудь (про предмет); нетривкий. Нестійкі опори; Нестійкий настил; Лізти по нестійкому стовпу було небезпечно.  Словник української мови у 20 томах
6. нестійкий — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал.  Словник синонімів української мови
7. нестійкий — НЕСТІЙКИ́Й, а́, е́. 1. Який не відзначається стійкістю, тривкістю; неміцний. Народність формується, як правило, за досить слабких і головне нестійких економічних зв’язків між окремими землями (Нариси з діалектології..  Словник української мови в 11 томах