нічка
НІ́ЧКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до ніч.
Нічка тиха Україну Одвідать прийшла, У садочок до калини Гостей привела (Л. Глібов);
Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого – щастя, кого – сльози, Все нічка покрила (Т. Шевченко);
* У порівн. Він ходив сумний, як нічка (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)