нічліг
НІЧЛІ́Г, НОЧЛІ́Г, у, ч.
1. Зупинка де-небудь на ніч, щоб поспати, відпочити.
Час був подумати про нічліг (Я. Качура);
Вирішили проситись на нічліг, тим паче, що небо захмарилося і почав накрапувати дощ (В. Гжицький);
// Випас робочої худоби вночі.
Ось ми коням познімали Мокрі пута з ніг .. Вже скінчивсь нічліг (І. Франко);
Замфір по вечері повів коні на нічліг у свій виноградник, де поміж деревами росла густа трава (М. Коцюбинський).
2. Місце для сну і відпочинку вночі.
Всіх батьки гостинно приймали і давали нічліг, коли гості цього просили (В. Гжицький);
// Приміщення, в якому ночують.
Стояв лютий мороз, дув вітер. Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)