ніяковий
НІ́Я́КОВИЙ, а, е.
1. Незграбний, неповороткий через сором'язливість.
Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі .. Такий я був у Корсуні (М. Рильський);
Вся вона [дівчина], мов зоряна розмова, мов пахучий вітер у траві, я ж такий сумний і ніяковий (В. Сосюра);
// Який виражає сором'язливість, незручне становище кого-небудь.
Стримана і трохи ніякова посмішка світилася на її обличчі (С. Журахович);
На великому обличчі лежав ніяковий, винуватий вираз (В. Собко).
2. Незручний, обтяжливий.
У кімнаті якусь мить стигла насторожена, напружена й ніякова мовчанка (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)