обвіз

ОБВІ́З, во́зу, ч.

Те саме, що обве́зення.

Значення в інших словниках

1. обвіз — обві́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обвіз — [оубв’із] обвозу, м. (на) обвоз'і, мн. обвозие, обвоз'іў  Орфоепічний словник української мови
3. обвіз — -возу, ч. Дія за знач. обвезти.  Великий тлумачний словник сучасної мови