Значення в інших словниках обвіз — обві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови обвіз — [оубв’із] обвозу, м. (на) обвоз'і, мн. обвозие, обвоз'іў Орфоепічний словник української мови обвіз — ОБВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що обве́зення. Словник української мови у 20 томах